CУЧАСНЕ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ СОЄВОГО МОЛОКА ТА ВОЛОГИХ КОРМОСУМІШЕЙ

С. Б.Осипенко, С.І.Пентилюк

На сучасному етапі виробництва продуктів тваринництва поряд з промисловою технологією відроджується фермерське господарство. Враховуючи, що більшість існуючих господарств звело до мінімуму поголів’я тварин, виникає необхідність відродити несправедливо забутий „дідівський” спосіб годівлі тварин і птиці вологими мішанками (болтушками) і надати йому нове життя, застосовуючи сучасне кормове обладнання та нові технології годівлі.

Скільки існує наука годівлі тварин, стільки ж існує проблема – чому віддати перевагу : сухому способу згодовування кормів чи вологому? І тут не можна однозначно відповісти, тому що кожний із способів має свої переваги й недоліки і може застосовуватися за певних технологічних умов.

Насамперед це стосується чисельності обслуговуваного поголів’я. Згадаймо історію. В „допромислову” епоху ведення тваринництва на малих фермах застосовувалася „класична” технологія комбінованої годівлі сухими кормами та вологими мішанками. Причому в свинарстві перевагу віддавали вологим мішанкам, а в скотарстві, крім цього, з метою підвищення споживання грубих кормів їх здобрювали вологими мішанками концентратів. З тим технологічним обладнанням кормоприготування це влаштовувало всіх: і людей, і тварин. З появою промислової технології виробництва продукції тваринництва, передбачалося в першу чергу значне збільшення чисельності поголів’я, а відтак різка концентрація тварин на одиницю площі при інтенсивному їх використанні. Це зумовило необхідність кардинально змінити системи життєзабезпечення тварин, у тому числі й технологію годівлі. Так, сухий спосіб годівлі став єдиним засобом, що дозволяв максимально механізувати й автоматизувати технологічні операції годівлі, особливо свиней та птахів, при мінімальних затратах людської праці та енергоносіїв.

Але промислова технологія задовольняє людей, не враховуючи фізіологічні процеси травлення у організмі тварин.

По-перше, головна особливість сухої годівлі - це велика концентрація сухої речовини в кормосумішах. З точки зору надходження поживних речовин до організму це добре за умови достатнього забезпечення водою для зволожування кормів у шлунку. Однак для нормального травлення кормові частки мають змінити свою структуру (набухнути), а при надходженні сухих кормів для цього потрібен додатковий час і витрати енергії., що змінює процеси травлення.
Достатньо хоча б згадати про шлункові проблеми людей при харчуванні „всухом’ятку”. Або чому обід починається з рідкої страви (першого), і лише потім ми споживаємо висококонцентроване „друге”? Травлення дуже складний процес, і ми прислуховуємося до порад лікарів.

У тваринництві ми спонукаємо тварин споживати сухі концентрати, зміючи тим самим фізіологічні процеси у шлунково-кишковому тракті, а потім боремося з гастритами та іншими захворюваннями, особливо у молодняку, витрачаючи дорогі ветеринарні ліки.

По-друге, при годівлі сухими концентратами до організму тварин можуть потрапляти пліснєві гриби та продукти їх життєдіяльності – мікотоксини, а також шкідливі комахи, що збільшує вірогідність отруєння тварин. Цю проблему можна вирішити, якщо використовувати спеціальні засоби термічної обробки (плющення, екструдування, гранулювання тощо), але не кожне господарство може застосовувати для цього дороге обладнання.

По-трете. Пилові частки, які в необмеженій кількості знаходяться у сухому кормі, негативно впливають на дихальну систему. Особливо це необхідно враховувати при організації годівлі новонароджених тварин. Єдиний технологічно виправданий спосіб – це гранулювання кормосумішей, але він теж повязан з додатковими енерговитратами.

Ці недоліки сухої годівлі можна усунути, якщо готувати вологі мішанки. Технологія їх приготування передбачає запарювання кормосумішей. А термічна обробка не тільки руйнує важко перетравні поживні сполучення, але й знезаражує кормові засоби, тим самим усуває антипоживні фактори.

При організації вологої годівлі необхідно враховувати і її проблеми. У рідкому середовищю скоріше розвиваються патогенні мікроорганізми, що обмежує строки використання мішанок. Крім того, ця технологія потребує додаткових енергозатрат.

Однак сучаснє кормове обладнання та кормові препарати
дозволяють усунути ці недоліки.

До таких технічних засобів можна віднести унікальне технолгоічне обладнання ,яке розлоблено фахівцями Херсонського НВП „Інститут ТЕКМАШ”.

НВП “Інститут “ТЕКМАШ” розроблено технологію переробки сої (гороху, зерна), завдяки якій процес плющення та теплової обробки здійснюється без доступу кисню у спеціально спрофільованих насадках за рахунок гідродинамічних явищ. Пара та традиційні теплообмінники при цьому не використовуються. Принцип дії обладнання полягає у прямому перетворенні енергії з коефіцієнтом корисної дії на рівні 90%.

Унікальність цього обладнання полягає в тому, що установка ТЕК-СМ поєднує в одному виробничому циклі (тривалість 40-50 хвилин при досягненні температури до 110-120°С) три окремі технологічні операції: подрібнення, термічну обробку та змішування.

Традиційне обладнання, особливо для теплової обробки (запарники, екструдери, гранулятори тощо),потребують складного обладнання та значних затрат енергоносіїв (потужні механічні прилади, електродвигуни та енергоємне устаткування для отримання перегрітого пару або нагріву води).

Запропонована технологія базується на приготуванні концентрованих соєвих добавок у вигляді сметаноподібних та пастоподібних продуктів, у яких майже повністю зберігаються всі вітаміни й мінеральні сполучення на відміну від шроту та соєвого борошна.

Установка складається із насоса з електричним або дизельним приводом, бункера, куди йде завантаження складових (соя, вода, домішки) та спеціальної насадки, де здійснюється процес розмелу і нагрівання суміші. Автоматика контролює температуру, необхідну за технологією.

Обладнання захищене патентами України та Росії. На технологію та конструкцію подано декілька міжнародних заявок.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ ВАРТОСТІ МОЛОКА

Запропонована технологія та обладнання для переробки соєвих бобів на основі гідродинамічних установок ТЕК-СМ дозволяє:

Збірка доповідей ІІ Міжнародної конференції з комбікормів „Україна. Комбікорми-2004”, 6-8 квітня 2004 р.